Оломоуць

Місто Оломоуць чеськ. Olomouc Історичний центр міста Прапор Герб Координати 49°35′46″ пн. ш. 17°15′37″ сх. д.H G O Країна  Чехія[2] Чехія[2] Край Оломоуцький Межує з сусідні нас. пункти Dolanyd, Kožušany-Tážalyd, Křelov-Břuchotínd, Bukovanyd, Samotiškyd, Štěpánovd, Bystrovanyd, Štarnovd, Velký Týnecd, Velká Bystřiced, Ústínd, Tovéřd, Hlušoviced, Bohuňoviced, Bystročiced, Hněvotínd, Hlubočkyd, Horka nad Moravoud ? Внутрішній поділ Bělidlad[3], Černovírd[3], Droždínd[3], Hejčínd[3], Hodolanyd[3], Holiced[3], Chomoutovd[3], Chválkoviced[3], Клаштерні Градіськоd[3], Lazced[3], Lošovd[3], Nedvězíd[3], Nemilanyd[3], Neředínd[3], Нова вулицяd[3], Nové Sadyd[3], Nový Světd[3], Pavlovičkyd[3], Poveld[3], Radíkovd[3], Řepčínd[3], Slavonínd[3], Свята Гіркаd[3], Topolany[d][3], Týnečekd[3], Olomoucd Староста Мартін Новотни Дата заснування 1017 Перша згадка XI століття Попередні назви Ольмюц Площа 103  км² Висота центру 219  м Водойма Морава Населення ▲ 100 378 (05.04.2017)[1]   Густота населення 967,91  осіб/км² Міста-побратими Люцерн[4], Печ[5], Волзький, Антоні, Нердлінген, Оуенсборо, Суботиця (16 липня 1996)[6][7], Тампере (1986)[8], Венендал, Флоренція, Трептов-Кепенік, Куньмін (17 серпня 2017)[9][10] Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код +420 585 Поштовий індекс 779 00 Автомобільний код M (старі OC, OL, OM) GeoNames 3069011 OSM r437057  ·R Код LAU (NUTS) CZ500496 Офіційний сайт olomouc.cz  (чес.) Оломоуць Оломоуць (Чехія)  Оломоуць у Вікісховищі

О́ломоуць (Оломоуц^{[11][12][13][14]}, також Оломовець, Оломунець; чеськ. Olomouc, нім. Olmütz, пол. Ołomuniec) — місто в Чехії, розташоване на сході країни в Центральній Моравії. Моравія — історична область, яка так і не стала окремим державним утворенням. Входить до складу сучасної Чехії. Місто розташоване на річці Морава. Населення — 100 378 мешканців (2017).

Щодо назви міста дослідники не дійшли згоди. Є спроби вивести сучасну назву зі старослов'янської чи латини. Але більшість гіпотез не отримала визнання, як і спроба вести назву від імені ​​Olomút.

Назва міста зафіксована в чеській Хроніці Козьми від 1055 року. З 1208 року вже зафіксовані діалектні форми назви.

Наприкінці 20 століття мала поширення назва Олмік (Olmík), але вона жаргонна, місцева, неофіційна.

Місто розташоване на рівнині. Перепади висоти невеликі. Низькі ділянки лежать у північно-західному та південно-східному напрямку. Найвища ділянка міста — на північному сході — 420 м над рівнем моря (інші ділянки — 219—208 м над рівнем моря).

Кількість опадів за рік — 600—1100 мм. Середня температура в січні −1 −4 °C., морози сягають позначки −15 °C. Середня температура в липні + 15 +20 °C, спекотна + 30 °C нечасто.

Клімат Оломоуця
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,4	−0,6	3,6	9,7	15,2	18,2	20,0	19,9	15,4	10,0	3,0	−1,3	9,2
Середня температура, °C	−4,6	−3,2	0,2	5,4	10,5	13,6	15,3	15,1	11,2	6,5	0,6	−3,3	5,6
Середній мінімум, °C	−6,8	−5,6	−2,6	1,8	6,5	9,6	11,1	11,2	7,9	3,8	−1,4	−5,3	2,5
Днів з опадами	9	9	10	9	10	11	11	8	8	8	10	11	114
Джерело: www.yr.no

• Поселення засноване в 10 столітті, коли створено сільський ринок поблизу невеличкого місцевого укріплення (замку).
• З 1019 року — Моравія включена до складу Чехії. Головним містом краю став Оломоуць, який обрав резиденцією князь Бржетислав.
• 1063 — в місті створено єпархію. Володар краю — князь, майбутній король Вратислав II. Місто розвивається і перетворюється в значний релігійний центр.
• Близько 1070 року — розпочали перебудову місцевого замку в камені.
• 1566 — в місто прибули єзуїти. Розвивається церковна освіта, Оломоуць отримав декілька шкіл.
• 1573 — єзуїтська школа набула статусу місцевого університету. Лише у 1778 році університет переведуть у місто Брно. Умови провінції «лоскутної» Австрійської імперії не сприяли збереженню університету, у період 1860—1946 років він втратив всі факультети, окрім богословського.
• Оломоуць постраждав під час Тридцятилітньої війни. У 1645—1650 роках місто окуповане шведським гарнізоном під керівництвом Л. Торстенсона
• 1716—1754 рр. — ревні католики міста витратили значні кошти та час на створення Морового стовпа св. Трійці. Споруда стала одною з найбільших у Чехії, у підмурках стовпа створено невеличку каплицю.
• 1777 рік — єпископство Оломоуць переведене у статус архієпископства.
• За результатами Першої світової війни Австрійська імперія розпалася з утворенням нових держав. Оломоуць увійшов до складу Чехії. Захоплення Чехії нацистською Німеччиною. Звільнення — Червоною Армією і створення соціалістичної Чехословаччини. Оломоуць залишається значним релігійним центром країни.
• 1946 рік — відновлення університету міста під назвою — Університет Палацького. Кількість студентів сягає 25 000.

• 
  Оломоуць, панорама 1593 року.
• 
  Ратуша
• 
  Площа з Моровим стовпом у 19 столітті.
• 
  Оломоуць, початок 20 століття

Особливістю водопостачання міста Оломоуця є підземні водойми та джерела.

Місто отримує енергопостачання від теплових електростанцій, що використовують:

• мазут
• вугілля
• природний газ. Продаж природного газу здійснює газова компанія міста Severomoravská.

• 1841 рік — сюди проведено залізничну колію Відень — Ольмюц (Оломоуць) з кінцевою зупинкою у місті. Оломоуць у 20 столітті — значний залізничний вузол в сполученні зі Словаччиною та країнами СНД.
• У 1845 році між центром міста та деякими околицями пустили перший омнібус.
• У 1899 році в місті пішов перший трамвай.
• У 1927 році в місті (вперше в Моравії) створено маршрути автобусів.

Місто має власний автовокзал.

• Міська бібліотека Оломоуця
• Наукова бібліотека Оломоуця
• Бібліотека Університету Палацького.

• Моравський театр
• Музичний театр
• Театр Konvikt
• Театр Tramtarie — незалежний театр з невеличкою трупою і власним репертуаром.

• Щорічний музичний фестиваль
• Міжнародний театральний фестиваль
• Міжнародний фестиваль органної музики
• Міжнародний фестиваль документальних фільмів
• Чеський фестиваль пива
• Міжнародний фестиваль поезії (з 2007 року)

• Архієпископський музей (з 2006 року)
• Регіональний музей Оломоуця
• Музей фортеці Оломоуця
• Музей історичних автомобілів
• Етнографічний музей

• Університет Палацького
• Моравський коледж (приватна середня школа)
• Коледж здоров'я Еммануїла Поттінга (Pötting)
• Коледж та середня школа електротехніки
• Соціальний коледж Харітас
• Низка приватних шкіл і гімназій (гімназія Чайковського, Слов'янська гімназія та ін.)

• 
  Інформаційний центр Університету Палацького (колишній арсенал)
• 
  Юридичний факультет
• 
  Педагогічний факультет
• 
  Історична споруда університету (єзуїтський монастир).

Оломоуць має низку парків. Їхня загальна площа становить сорок сім гектарів.

• Фонтан Нептуна (1683)
• Фонтан Геркулеса (1687)
• Фонтан Юпітера (1707)
• Фонтан Тритона (1709)
• Фонтан Цезаря (1725)
• Фонтан Дельфін
• Фонтан Меркурія (1727)

• Монастир Градисько (неофіційна, розмовна назва Моравський Ескоріал)
• Монастир бернардинів з церквою Непорочного Зачаття Діви Марії
• Монастир капуцинів на Нижній площі
• Церква Св. Моріса
• Червона церква
• Церква Марії Сніжної
• Базиліка Діви Марії
• Церква Св. Анни
• Церква Св. Марії Магдалини
• Церква Кирила і Мефодія
• Церква Св. Катерини
• Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
• Гуситська чеська церква
• Церква Св. Михайла
• Церква Св. Клари
• Церква Св. Духа
• Оломоуцька синагога
• Православна церква Св. Горазда
• Каплиця Св. Варвари
• Каплиця Тіла Христова та ін.

• 
  Монастир Градисько
• 
  Стеля бібліотеки монастиря Градіско
• 
  Церква Св. Моріса
• 
  Катедральний собор Св. Вацлава
• 
  Базиліка Діви Марії
• 
  Церква Кирила і Мефодія
• 
  Церква Св. Анни
• 
  церква Марії Сніжної

• Амброс Юліус — чеський меценат, велику частину свого маєтку виділив на розвиток Галереї мистецтва в Оломоуці.

• Ольга Таусскі-Тодд — американська вчена-математик.

• Люцерн
• Тампере
• Овенсборо

• Архітектура Чехії
• Архітектура бароко
• 30564 Оломоуць — астероїд, названий на честь міста^[15].

• Čermák M. (2002) Olomoucká řemesla a obchod v minulosti. — Memoria, Olomouc. ISBN 80-85807-19-X.
• Kuch-Breburda, M. & Kupka, V. (2003) Pevnost Olomouc. — FORTprint, Dvůr Králové nad Labem. ISBN 80-86011-21-6.
• Lenková J. (2004) Tajemná města Olomouc. — Regia, Praha, 207 pp. ISBN 80-86367-41-X.
• Nešpor V. (1998) Dějiny města Olomouce. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 347 pp. ISBN 80-7198-343-8.
• Rusinský J. (2004) Po stopách minulosti olomoucké městské části Neředín. — Votobia, s. r. o., Olomouc.
• Schindler A. (1998) Tajemná Olomouc aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 143 pp. ISBN 80-7198-330-6.
• Schindler A. (2001) Tajemná Olomouc II. — Votobia, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-7198-483-3.
• Schindler A. (2003) Tajemná Olomouc III. aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 128 pp. ISBN 80-7220-147-6.
• Spáčil V. (1998) Odměna za věrnost a statečnost. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-55-3.
• Spáčil V. (1999) Olomoucká domovní znamení. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-42-1.
• Tichák M. (1997) Vzpomínky na starou Olomouc. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-184-2.
• Tichák M. (2000) Paměť olomouckých předměstí. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-447-7.
• Tichák M. (2002) Příběhy olomouckých pomníků. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc.
• Tichák M. (2005) Když padly hradby: Olomouc na přelomu staletí. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-903687-1-9.
• Válka Z. (2001) 1758 — Olomouc a Prusové: hrdá pevnost Marie Terezie. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-477-9.
• Válka Z. (2001) Olomouc pod hákovým křížem: temná léta okupace 1939—1945. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-517-1.

• Olomouc. Zaniklý hrad v bývalém «hlavním městě» Moravy. — Beatris.
• Oficiální turistické stránky města
• Portál Olomouc — historie a památky Olomouce

п о р Найбільші міста Чехії Дані сайту GeoNames.
	№	Назва	Край	Населення	№	Назва	Край	Населення
Прага Брно	1	Прага	Прага	1 259 079	11	Злін	Злінський	75 112	Острава Пльзень
	2	Брно	Південноморавський	377 440	12	Гавіржов	Моравсько-Сілезький	75 049
	3	Острава	Моравсько-Сілезький	294 200	13	Кладно	Середньочеський	68 552
	4	Пльзень	Пльзенський	169 033	14	Мост	Устецький	67 089
	5	Ліберець	Ліберецький	102 562	15	Опава	Моравсько-Сілезький	57 772
	6	Оломоуць	Оломоуцький	99 806	16	Фрідек-Містек	Моравсько-Сілезький	56 945
	7	Усті-над-Лабем	Устецький	93 409	17	Карвіна	Моравсько-Сілезький	55 985
	8	Чеські Будейовиці	Південночеський	93 285	18	Їглава	Височина	50 521
	9	Градець-Кралове	Краловоградецький	92 808	19	Теплиці	Устецький	50 079
	10	Пардубиці	Пардубицький	89 693	20	Дечин	Устецький	49 833