Лусака
| Лусака англ. Lusaka | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
       | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 15°25′00″ пд. ш. 28°17′00″ сх. д. / 15.416666666667° пд. ш. 28.283333333333° сх. д. | ||||
| Країна |
 Замбія[1] | |||
| Адмінодиниця | Лусака | |||
| Столиця для | Замбія, Лусака і Північна Родезія | |||
| Засновано | 1905 | |||
| Площа | 360 ± 1 км²[2] | |||
| Населення | 2 467 563 осіб (2017) | |||
| Висота НРМ | 1279 ± 0 м | |||
| Назва мешканців | фр. Lusakoise[3], фр. Lusakois[3], есп. Lusakano і англ. Lusakan | |||
| Міста-побратими | Душанбе (1966), Іжевськ (12 червня 1999)[4], Лос-Анджелес (1968), Білосток (25 січня 2014)[5][6], Кігалі[7] | |||
| Телефонний код | (+260) 02 | |||
| Часовий пояс | UTC+2:30 | |||
| GeoNames | 909137 | |||
| OSM | ↑318864 ·R (Лусака) | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Чіландо Чітанґалаd | |||
| Вебсайт | lcc.gov.zm | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Лусака у Вікісховищі | ||||
Лусака — столиця та найбільше місто Замбії, її політичний, індустріальний та культурний центр. Населення — 3,1 млн осіб (2007 рік).
Лусака розташована у центральній частині країни, на висоті 1280 м над рівнем моря в тропічній зоні з субекваторіальним кліматом.
Тут явно виділяються три сезони: дощовий і теплий (листопад-квітень), сухий і прохолодний (травень-липень), теплий і сухий (серпень-жовтень). Найтепліший місяць в Лусаці — січень, стовпчик термометра в цей час піднімається до +21 градуса, у липні температура повітря знижується до +15.
Середньорічна норма опадів становить близько 850 мм, причому велика частина випадає у вигляді дощу з листопада по квітень.
| Клімат Лусаки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 39,6 | 36,4 | 33,6 | 33,0 | 32,0 | 29,9 | 29,7 | 33,5 | 38,5 | 37,2 | 38,6 | 33,9 | 39,6 |
| Середній максимум, °C | 27,4 | 27,4 | 27,5 | 27,1 | 25,8 | 23,8 | 24,0 | 26,5 | 30,3 | 31,7 | 30,4 | 27,7 | 27,5 |
| Середня температура, °C | 21,5 | 21,5 | 21,1 | 19,9 | 17,4 | 15,2 | 14,9 | 17,3 | 21,3 | 23,5 | 23,4 | 21,7 | 19,9 |
| Середній мінімум, °C | 17,6 | 17,4 | 16,4 | 14,0 | 10,7 | 7,8 | 7,2 | 9,2 | 12,9 | 16,2 | 17,4 | 17,8 | 13,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | 13,0 | 12,9 | 10,0 | 8,0 | 5,4 | 0,2 | 0,7 | 2,8 | 5,8 | 9,0 | 10,8 | 10,4 | 0,2 |
| Норма опадів, мм | 245.4 | 185.9 | 95.0 | 34.7 | 3.1 | 0.0 | 0.1 | 0.4 | 1.7 | 18.4 | 89.3 | 208.1 | 882.1 |
| Кількість сонячних годин | 176,7 | 168,0 | 220,1 | 246,0 | 275,9 | 270,0 | 294,5 | 303,8 | 291,0 | 272,8 | 234,0 | 182,9 | 2935,7 |
| Кількість днів з опадами | 18 | 15 | 10 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 8 | 16 | 72
|
| Вологість повітря, % | 82.3 | 82.5 | 80.7 | 75.8 | 69.3 | 65.2 | 61.1 | 53.6 | 46.3 | 48.6 | 60.2 | 78.6 | 67.0 |
| Джерело: NOAA[8] | |||||||||||||
У сезон дощів спостерігається затоплення ґрунтів і утворення непрохідних боліт, у цей час місто підтримує зв'язок з світом лише завдяки наявності шосейних доріг.
В околицях Лусаки збереглася природна рослинність саван та саванних рідколісь.
Фауна в околицях столиці представлена популяціями слонів, антилоп, зебр, жирафів, а також хижими тваринами. Вельми різноманітний світ птахів, крім місцевих видів, тут зустрічаються перелітні види з півночі. В межі міста нерідко попадається муха цеце — основний переносник збудників сонної хвороби.
Лусака — порівняно молоде місто, побудоване в 1905 році на місці невеликого села, населення якого займалося переважно сільськогосподарською діяльністю. Нове місто повинне було стати опорним пунктом Замбії, економіка якої переживала період підйому, чому значною мірою сприяло збереження високих цін на мідь на світовому ринку і допомогу іноземних держав, на шляху проходження потягів по новій залізничній лінії Лівінгстон — Броккен-Гілл (нині Кабве).
Місто, планування якого передбачало наявність упорядкованих кварталів європейського типу, було назване на честь одного з племінних вождів. Таким чином, у зовнішності і назві майбутньої столиці незалежної держави гармонійно з'єдналися місцеві традиції і найкращі європейські досягнення.
У 1931 році Лусака стала адміністративним центром британського протекторату Північна Родезія, а в 1964, у результаті проголошення Замбії незалежною республікою, Лусака столицею нової держави. Поступово місто перетворилося на найбільший політичний центр Замбії, тут відбувалися найважливіші політичний події (вибори президентів і членів палат парламенту, ухвалення нової конституції 1991 року і ін.) Спостерігалися істотні зміни в культурному житті столиці і економіці. За сприяння китайських властей від Лусаки була прокладена залізнична лінія до танзанійського порту Дар-ес-Салам
Лусака — найбільше місто Замбії, чисельність його населення становить понад 1,7 млн осіб.
Етнічний склад столиці представлений в основному народами мовної сім'ї банту — це племена бемба, тонга, лозі, чева, малаві, ньяндака та інші. Зустрічається також невелика кількість вихідців з країн Європи.
Офіційною мовою, якою говорять багато столичних жителів, є англійська. Неофіційне міжособове спілкування здійснюється за допомогою місцевих діалектів (бемба, лозі, лувале, тонга, ньянджа).
Велика частина столичного населення дотримується традиційних місцевих вірувань, зустрічаються християни, серед яких переважають католики і протестанти.
Лусака — культурний центр Замбії.
- Театри
Є декілька кінотеатрів і невеликий театр, на сцені якого здійснюють постановки місцеві любительські колективи.
- Музеї
Антропологічний музей і село-музей африканського побуту. Особливої уваги заслуговує згадка про Музей співтовариства Зінту, що представляє увазі відвідувачів традиційне прикладне мистецтво народів, що проживають на території Замбії.
Тут зосереджена велика частина навчальних закладів країни. У місті діє університет Замбії (при ньому є Інститут по вивченню Африки), працюють також технічний, педагогічний, сільськогосподарський коледжі, міська бібліотека.
У Лусаці знаходяться Національна рада з наукових досліджень і товариство охорони диких тварин і природи Замбії.
Місто небагате архітектурними та історичними пам'ятниками, проте в ньому є безліч галерей, де виставляються роботи місцевих художників. Найкращими з таких виставкових центрів по праву вважаються Візуальна галерея образотворчого мистецтва Генрі Тайялі в районі Шоуграундс, Галерея Мпала і Сад скульптури в готелі «Гарден Гаус», розташовані недалеко від центру.
Ще однією визначною пам'яткою Лусаки є ремісничий ринок Камвала, що займає декілька торгових кварталів на південь від центральних районів. Цей ринок розташований просто неба і своєю строкатістю і шумом нагадує східні базари.
Також до визначних пам'яток міста можна віднести Національний музей, англіканський собор Святого Розп'яття, зоопарк і ботанічний парк.
- 1326 Лосака — астероїд, названий на честь міста[9].
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.lcc.gov.zm/about-lusaka-2/
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.izh.ru/i/info/16265.html
- ↑ https://www.bialystok.pl/pl/dla_mieszkancow/promocja_miasta/wspolpraca-zagraniczna.html
- ↑ https://www.bialystok.pl/resource/file/download-file/id.28050
- ↑ https://web.archive.org/web/20160306124919/http://www.kigalicity.gov.rw/spip.php?article105
- ↑ LUSAKA INTERNATIONAL AIRPORT Climate Normals 1961-1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 6 листопада 2012.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Лусака «Curlie» (англ.)
- Лусака «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Лусака «Encyclopædia Universalis» (англ.)
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Лусака  Кітве |
1 | Лусака | Лусака | 1 747 152 | 11 | Чома | Південна | 247 860 |  Чипата  Ндола |
| 2 | Кітве | Коппербелт | 517 543 | 12 | Катете | Східна | 243 849 | ||
| 3 | Чипата | Східна | 455 783 | 13 | Касама | Північна | 231 824 | ||
| 4 | Ндола | Коппербелт | 451 246 | 14 | Мазабука | Південна | 230 972 | ||
| 5 | Лундазі | Східна | 323 870 | 15 | Манса | Луапула | 228 392 | ||
| 6 | Петауке | Східна | 307 889 | 16 | Кафуе | Центральна | 227 466 | ||
| 7 | Чибомбо | Центральна | 303 519 | 17 | Мумбва | Південна | 226 171 | ||
| 8 | Каломо | Південна | 258 570 | 18 | Чинґола | Коппербелт | 216 626 | ||
| 9 | Солвезі | Північно-Західна | 254 470 | 19 | Мпіка | Мучинга | 203 379 | ||
| 10 | Капірі-Мпоші | Центральна | 253 786 | 20 | Мбала | Південна | 203 129 | ||
Міста Африки з населенням понад 500 тисяч осіб | ||
|---|---|---|
| Понад 10 000 000 |  | |
| Понад 5 000 000 | ||
| Понад 3 000 000 |  Абіджан (4 707 404) ·  Дар-ес-Салам (4 364 541) ·  Александрія (4 028 028) ·  Алжир (3 415 811) ·  Аддис-Абеба (3 384 569) ·  Касабланка (3 359 818) ·  Найробі (3 240 155) · Гіза (3 021 542) | |
| Понад 2 000 000 | ||
| Понад 1 000 000 |  Блантайр (1 895 973) ·  Браззавіль (1 827 000) ·  Лубумбаші (1 786 397) ·  Мапуту (1 766 184) ·  Конакрі (1 667 864) ·  Кампала (1 659 600) ·  Уагадугу (1 626 950) ·  Хараре (1 606 000) · Момбаса (1 300 000) ·  Абуджа (1 235 880) · Майдугурі (1 197 497) ·  Кігалі (1 132 686) ·  Триполі (1 126 000) · Фес (1 112 072) ·  Нджамена (1 092 066) · Огбомошо (1 032 000) ·  Ніамей (1 026 848) · Шубра-ель-Хейма (1 025 569) ·  Монровія (1 021 762) ·  Йоганнесбург (1 009 035) | |
| Понад 500 000 |  Нуакшот (958 399) ·  Фрітаун (951 000) ·  Північний Хартум (936 349) · Марракеш (928 850) · Джельфа (897 920) · Абеокута (888 924) · Джос (873 943) · Ілорин (847 582) ·  Ломе (837 437) ·  Лібревіль (797 003) · Лілонгве (781 538) · Кадуна (760 084) ·  Харгейса (760 000) · Преторія (741 651) ·  Бангі (734 350) · Матола (675 422) · Буаке (659 233) ·  Бужумбура (658 859) · Булавайо (653 337) ·  Асмера (649 000) · Бенгазі (631 555) ·  Джибуті (623 891) · Хелуан (619 293) · Рабат (577 827) · Порт-Саїд (570 603) ·  Секонді-Такораді (539 548) · Мекнес (520 428) ·  Кітве (504 194) · Іфе (501 952) | |
