Координати: 39°38′27″ пн. ш. 46°32′49″ сх. д. / 39.640833° пн. ш. 46.546944° сх. д. / 39.640833; 46.546944
Очікує на перевірку

Лачин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лачин
азерб. Laçın
вірм. Բերձոր

Координати 39°38′27″ пн. ш. 46°32′49″ сх. д. / 39.640833° пн. ш. 46.546944° сх. д. / 39.640833; 46.546944

Країна  Азербайджан
Адмінодиниця Лачинський район
Курдистанський повіт
Висота центру 889 м
Офіційна мова азербайджанська
Населення 2190 осіб (2005)[1]
Часовий пояс UTC+4
Автомобільний код 41
GeoNames 147625
OSM ↑11871224 ·R (Лачинський район, Курдистанський повіт)
Офіційний сайт lachin-ih.gov.az
Лачин. Карта розташування: Азербайджан
Лачин
Лачин
Лачин (Азербайджан)
Мапа

Лачин або Бердзор (азерб. Laçın, курд. Laçîn, вірм. Բերձոր, Berdzor)[2] — місто в Лачинському районі Азербайджану. Розташоване на лівому березі річки Акарі, на південно-західних схилах Карабаського хребта, на автодорозі Ханкенді — Ґоріс.

Історія

[ред. | ред. код]

До 17 століття на місці сучасного містечка існувало невелике вірменське поселення, відоме як Бердадзор (вірм. Բերդաձոր)[3][4][5], згодом закинуте. Знелюднені терени міста пізніше були заселені курдськими племенами,[6][7] що відбудували містечко, використовуючи каміння з руїн старішого поселення[8]. Нове містечко дістало назву Абдалар (курд. Abdallar), на честь одного з уйгурських племен.[9][10][11]

У 1923 увійшло до складу Азербайджанської РСР як частина Курдистанського повіту, де курдське населення (переважно, курманджи) мало культурну автономію[12], а вже 1926 року дістало назву Лачин (курд. Laçîn)[13][14].

У 1929 році усі курдські школи було зачинено, а повіт скасовано.[15] У 1930 році містечко входило до складу Курдистанського округу. Його створення мало несприятливий вплив на відносини між радянською владою та Туреччиною, тож округ було скасовано менш, ніж за місяць по його створенню.[16] Після згортання коренізаційної політики у 1930-их роках, курдське населення містечка було вигнано з Азербайджану та Вірменії до Центральної Азії (насамперед, до Казакстану), а в місті лишилося переважно азербайджанське та вірменське населення.[17]

З 1991 року місто перебуває у складі Азербайджану, де стало адміністративним центром Лачинського району.

У 1992 році в ході Першої Карабаської війни місто було захоплене так званою так званою «Нагірно-Карабаською Республікою» за підтримки Вірменії. У ході боїв за місто азербайджанське населення зазнало грабунків[18][19] з боку вірменських сил, а їхні будинки було спалено.[20] Також повідомлялося про жертви серед вірменського населення, що намагалося покинути місто та втекти до Вірменії, але було вбите бойовиками ультраправої пантюркської організації «Сірі Вовки»[21]. За свідченнями канадського журналіста, станом на 1993 рік у Лачині не залишилося жодної цілої будівлі.[22]

З 1992 до 2022 роки Лачин перебував під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Азербайджанське населення було або вигнане, або змушене покинути місто. До 2022 року місто мало назву Бердзор (вірм. Բերձոր) та мало статус «районного центру» Кашатазького району[23]. Неподалік від міста діяла єдина у Карабасі «міжнародна автомобільна митниця», через яку можна було в'їхати до невизнаної держави.

У грудні 2020 року Лачинський коридор, що проходив через місто і з'єднував невизнану республіку з Вірменією, було повернуто під контроль Азербайджану.[24] Після поновлення збройних зіткнень у 2021 році, «влада» Нагірно-Карабаської Республіки закликала жителів покинути місто до 25 серпня 2022 року.[25] Місцеві мешканці перед від'їздом спалювали свої будинки.[26] Азербайджан оглосив про повернення міста під контроль 26 серпня 2022 року[27].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Табличка при в'їзді до міста
    Табличка при в'їзді до міста
  • Вхід до бібліотеки (зліва) та музею
    Вхід до бібліотеки (зліва) та музею
  • Пам'ятник ЗС СРСР
    Пам'ятник ЗС СРСР
  • Хачкар
    Хачкар
  • Дитячий майданчик
    Дитячий майданчик
  • Будівля Арцахпошти, оператора поштового зв'язку окупаційної влади Вірменії
    Будівля Арцахпошти, оператора поштового зв'язку окупаційної влади Вірменії
  • Будівля КарабахТелекому, вірменського оператора мобільного зв'язку
    Будівля КарабахТелекому, вірменського оператора мобільного зв'язку
  • Великий монумент воїнам ЗС СРСР у міському парку
    Великий монумент воїнам ЗС СРСР у міському парку
  • Краєвид на місто
    Краєвид на місто
  • Краєвид на місто
    Краєвид на місто
  • Краєвид на місто
    Краєвид на місто
  • Краєвид на місто
    Краєвид на місто
  • Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
    Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
  • Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
    Головна дорога, що серпантином протягається через усе місто
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лачин

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://census.stat-nkr.am/nkr/1-1.pdf
  2. ↑ Згідно з юрисдикцією Азербайджану
  3. ↑ Hewsen. Armenia, pp. 100–103.
  4. ↑ Մեծ Հայքի վարչական բաժանումը. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 29 квітня 2021.
  5. ↑ The Dictionary of the toponyms of Armenia and the adjacent regions, Volume 3, Yerevan State University, YSU Publishing House, Yerevan, 1988, p. 665.
  6. ↑ Hewsen. Armenia, pp. 100–103.
  7. ↑ Шнирельман В.А. Войны памяти: мифы, идентичность и политика в Закавказье. — ИКЦ «Академкнига», 2002. — С. 199. — ISBN 5-94628-118-6
  8. ↑ Karapetyan, Samvel (2001). Berdzor (Lachin). Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabakh (PDF). "Gitutiun" Publishing House of NAS RA. с. 169. ISBN 5-8080-0468-3. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  9. ↑ Pospelov, p. 23
  10. ↑ Karapetian, Samvel. Armenian Cultural Monuments in the Region of Karabagh. Yerevan: Gitutiun Publishing House, 2001, p. 169.
  11. ↑ Map of Armenia and Adjacent Countries by H. F. B. Lynch and F. Oswald in Armenia, Travels and Studies. London: Longmans, 1901.
  12. ↑ McDowall, David. A Modern History of the Kurds, 3rd. ed. London: I.B. Tauris, 2004, p. 492.
  13. ↑ Leezenberg, Michiel (2014). Soviet Orientalism and Subaltern Linguistics: The Rise and Fall of Marr's Japhetic Theory. Amsterdam: Amsterdam University Press. с. 107.
  14. ↑ DAĞLIK KARABAĞ – Kürt'ün evine turist olarak bile gidemediği yer... www.rudaw.net. Процитовано 29 квітня 2021.
  15. ↑ Catherine Cosman, "Soviet Kurds Face Loss of Their Identity," New York Times, May 13, 1991/June 2, 1991.
  16. ↑ ПАРТИЗАНЫ НА ПОВОДКЕ. www.hist.ru.
  17. ↑ срок регистрации доменного имени www.rau.su истек. www.rau.su. Архів оригіналу за 12 лютого 2012.
  18. ↑ Steele, Jonathan (25 травня 1992). Eyewitness: Armenia's looters follow its troops into Azerbaijan - Tit-for-tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over. The Guardian.
  19. ↑ Steele, Jonathan (25 травня 1992). Eyewitness: Armenia's looters follow its troops into Azerbaijan - Tit-for-tat pillage of deserted Lachin succeeds a war that may not yet be over. The Guardian.
  20. ↑ Seely, Robert (25 травня 1992). Armenian looters burn down village. The Times. с. 8.
  21. ↑ Nagorno Karabakh. HRW.
  22. ↑ Brock, Daniel (30 серпня 1993). Europe's forgotten war. Maclean's. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  23. ↑ Азербайджан через майже три десятиліття повернув контроль над містом Лачин. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 серпня 2022.
  24. ↑ Азербайджан взял под контроль Лачин спустя 28 лет. Caucasian Knot (рос.). 1 грудня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  25. ↑ Lachin residents given 20 days to leave homes ahead of Azerbaijan handover. OC Media (амер.). 5 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  26. ↑ Узел, Кавказский. Азербайджанские пожарные прибыли в Лачин после поджогов армянами своих домов. Кавказский Узел. Процитовано 25 серпня 2022.
  27. ↑ Azerbaijani forces are stationed in Lachin, Karabakh: President Aliyev. Daily Sabah (амер.). 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лачин&oldid=43141600