Очікує на перевірку

Глізе 667 Cc

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gliese 667 Cc
Екзопланета Перелік екзопланет

Мистецьке бачення планети
Материнська зоря
ЗоряGliese 667C
Сузір'яСкорпіон
Пряме піднесення(α)17h 18m 57.16483s
Схилення(δ)−34° 59′ 23.1416″
Видима величина(mV)10.20
Маса(m)0.31 M
Радіус(r)0.42 R
Ефективна температура(T) 3700 K
Металічність[Fe/H]−0.59 ± 0.10
Вік2–10 109років
Елементи орбіти
Велика піввісь(a) 0.1251 ± 0.03 а.о.
Ексцентриситет орбіти (e)<0.27
Орбітальний період(P) 28.155 ± 0.017 діб
Нахил орбіти (i)>30°
Пів-амплітуда
варіацій швидкості
(K)1.5 м/сек
Фізичні характеристики планети
Маса(m)3.8[1] M
Радіус(r)1.54 R
Температура на поверхні (T) 277.4 K
Інформація про відкриття
Дата відкриття 2012
Відкривач(і)
Спосіб відкриття Радіальна швидкість
Місце відкриття Європейська південна обсерваторія
Статус відкриття Опубліковано
Імена в інших каталогах
Gliese 667 Cc, GJ 667 Cc, HR 6426Cc, HD 156384Cc

Ґлізе 667 Cc — екзопланета, виявлена 29 листопада 2011 на орбіті навколо червоного карлика Ґлізе 667 C, одного з компонентів потрійної зоряної системи Ґлізе 667, що перебуває в сузір'ї Скорпіона. Це друга екзопланета в системі GJ 667 C — перша екзопланета Ґлізе 667 Cb відкрита у 2010 році.

Надвечір'я на Ґлізе 667 Cc в уяві художника.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Маса планети — від 3,8[2] до 4,39 земних[3]. Рік триває 28 земних днів. З уваги на те, що радіус ефективної земної орбити в цій системі становить усього 0.114 а.о., температурний режим екзопланети можливо дуже близький до земного. Моделювання Лабораторії життєпридатності планет при Університеті Пуерто-Рико в Аресібо показує, що середня температура поверхні становитиме близько 300 К (27 °C) за наявності подібної до земної атмосфери з парниковим ефектом за рахунок вмісту 1 % СО2 й при альбедо 0,3. Це наштовхує на думку, що на ній може бути рідка вода (Див. також: Життєпридатність планети).

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. PHL's Exoplanets Catalog - Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 9 січня 2014.
  2. PHL's Exoplanets Catalog — Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 9 січня 2014.
  3. PHL's Exoplanets Catalog — Planetary Habitability Laboratory @ UPR Arecibo. Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 9 січня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]