Бехинє
| Город
Координати 49°17′43″ пн. ш. 14°28′05″ сх. д. / 49.295309165146° пн. ш. 14.468125123251° сх. д.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бехинє (чеськ. Bechyně, нім. Bechin) — курортне місто у Чехії, в окрузі Табор Південночеського краю. Розташоване на річці Лужніце за 19 кілометрів на південний захід від міста Табор.
Під час реконструкції міської площі в 2011 археологами були виявлені численні сліди кельтського поселення I століття до н. е.
У IX столітті на місці Бехинє існувало слов'янське городище (згідно з Чеською хронікою воно було одним з найважливіших адміністративних центрів Чехії того періоду).
До 993 відноситься перша письмова згадка про поселення на місці Бехинє, що перебувало у володінні празького єпископа і було резиденцією архідиякона Бехинськой церковної провінції.
У 1268 спорожніле село купив у єпископа король Пршемисл Отокар II, який заклав тут кам'яний Бехинський замок на місці старого городища[6].
У 1323 біля підніжжя замку король Ян Люксембурзький заклав місто Бехинє, а в 1340 подарував місто панам із Штернберка.
- Центром міста є площа Томаша Гарріга Масарика з церквою, монастирем і замком.
- замок Бехинє – початково твердиня епохи Пржемисловичів, побудована у другій половині XIII століття. Сучасний вигляд замку є результатом плідної праці Петра Вока з Рожмберка, останнього владаржа роду Рожмберків.
- арочний міст над р. Лужніце
- собор Святого Матвія
- Бехинський монастир францисканців і костел Вознесіння Діви Марії, відновлені в XV столітті після гуситських воєн.
-
У центрі Бехинє
-
Площа в Бехинє
-
Замок і заріцький міст
-
Замок
-
Центральна площа
-
Монастирська вулиця
-
Хласка Когутек
-
Міст Дуга
У 1728 в Бехинє відкрили лікувальні мінеральні джерела і торф'яно-залізисті лікувальні грязі, внаслідок чого був заснований курорт Лазні Бехинє. В наші дні це один з найпопулярніших курортів півдня Чехії. На знамениті грязі і лікувальні води сюди щороку приїжджають десятки тисяч людей.
Вважається, що лікувальні грязі Бехинє мають унікальну здатність зберігати і передавати тепло в 7 разів швидше від термальної мінеральної води. Ці грязі використовуються для лікування і реабілітації опорно-рухового апарату.
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Бехин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- ↑ Český statistický úřad (unspecified title)
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- Бехин // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Бехин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Хронологія Бехине на офіційному сайті міста