Автомат Калашникова модернізований
Автомат Калашникова модернізований | |
---|---|
АКМ | |
Тип | автомат |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1959 — досі |
Оператори | див. Оператори |
Історія виробництва | |
Розробник | Калашников М. Т. |
Розроблено | 1959 |
Виробник | Іжевський машинобудівний завод Завод «Маяк» |
Виготовлена кількість | 10,278,300 |
Варіанти | див. Варіанти |
Характеристики | |
Вага | 3,1 (АКМ без багнета з не спорядженим магазином з легкого сплаву) 3,3 (АКМС без багнета з не спорядженим магазином з легкого сплаву) 3,6 (АКМ без багнета зі спорядженим магазином з легкого сплаву) 3,8 (АКМС без багнета зі спорядженим магазином з легкого сплаву) 0,17 (магазин з легкого сплаву) 0,33 (сталевий магазин) 0,26 (багнет без піхов)[1] |
Довжина | 1020 (з приєднаним багнетом) 880 (без багнета) 640 (АКМС зі складеним прикладом) |
Довжина ствола | 415 |
Набій | 7,62×39 мм (див. Патрони)[1] |
Калібр | 7,62 |
Дія | відведення порохових газів, поворотний затвор |
Темп вогню | 40 (бойова одиночними) 100 (бойова чергами) ~600 (технічна)[1] |
Дульна швидкість | 715 |
Дальність вогню | |
Ефективна | 1000[1] |
Максимальна | 1000 (прицільна) 3000 (максимальна)[1] |
Система живлення | від'ємний коробчатий магазин на 30 патронів (можливе використання магазинів від Ручного кулемета Калашникова на 40 патронів) |
Приціл | секторний (див. Прицільне пристосування) |
Автомат Калашникова модернізований у Вікісховищі |
7,62-мм Автомат Калашникова модернізований (АКМ, Індекс ГРАУ — 6П1) — автомат, прийнятий на озброєння в 1959 році замість автомата АК і є його подальшим розвитком. Крім СРСР випускався також в НДР під назвою MPi-KM.
Основні відмінності АКМ від попередника:[2]
- збільшена прицільна дальність стрільби (з 800 м до 1000 м);
- нова штампована ствольна коробка, завдяки чому зменшена маса автомата;
- піднятий вгору приклад, що наблизило точку упору до лінії стрільби;
- доданий сповільнювач спрацьовування курка, що дозволяє рамі затвора стабілізуватися в крайньому передньому положенні перед черговим пострілом для підвищення стійкості автомата і збільшення купчастості бою;
- підвищена стійкість в горизонтальній площині за рахунок перенесення точки удару затворної рами в передньому положенні з правої сторони на ліву.[3]
- дуловий компенсатор, який збільшив точність стрільби з нестійких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Замість нього на різьблення можна встановити ПБС або насадку для стрільби холостими патронами;
- введений короткий (клинок 150 мм) багнет-ніж, що знімається, який мав швидше господарсько-побутове, ніж бойове призначення. Замість другого леза він отримав пилку, а в поєднанні з піхвами міг використовуватися для перерізання загороджень з колючого дроту[1].
-
Дуловий компенсатор АКМ.
-
Багнет-ніж до АКМ, з пилкою на обуху.
- АКМС (Індекс ГРАУ — 6П4) — варіант АКМ зі складаним прикладом. Система кріплення приклада була змінена замість АКС (складався вниз-вперед, під ствольну коробку). Модифікація розроблена спеціально для десантників.
- АКМСУ — укорочений варіант АКМ зі складаним прикладом, призначений для спецпідрозділів і повітряно-десантних військ. Був випущений в обмеженій кількості і широкого розповсюдження у військах не отримав. На озброєння офіційно не надходив.
- АКМН (6П1Н) — варіант з нічним прицілом.
- АКМСН (6П4Н) — модифікація АКМ-Н зі складаним металевим прикладом.
- АКМЛ — модифікація АКМ на якому встановлювалися: щілиноподібний полум'ягасник замість штатного компенсатора АКМ (полум'ягасник розроблений спеціально для комплексу «Л» і відрізняється від полум'ягасників СВД і ПК/ПКМ), Прицільна планка форми з кріпленням типу «ластівчин хвіст» для установки прицілів НВВ −3 і НСП-3А. Маса стрілецького комплексу АКМ-Л з прицілом і без патронів — 6255 г. існує модифікація зі складаним прикладом.
- АК-103 — Розроблений в 1990-х роках. Були внесені зміни, які були також раніше внесені при виробництві АК-74М. Автомат виконаний із складаним прикладом. У конструкції застосовані сучасні матеріали. Приклад, магазин, цівка, ствольна накладка і пістолетна рукоятка виготовлені з пластмаси і мають високу ударостійкість і стійкістю до зовнішніх впливів. На автоматах є бічна планка для установки оптичних і нічних прицілів. На АК-103 передбачені посадочні місця для приєднання 40-мм підствольного гранатомета або багнета-ножа. Дулове гальмо забезпечує високу купчастість автоматичної стрільби за рахунок зменшення відведення автомата від точки прицілювання і зниження енергії віддачі при пострілі. Має калібр 7,62×39 мм, аналогічний АКМ.[4]
- MPi-KM (нім. Mashinenpistole-Kalaschnikow modernisiert) — точна копія радянського АКМ. Випускався в двох варіантах[5].
Дальність прямого пострілу з АКМ:
- по грудній фігурі — 350 м,
- по фігурі що біжить — 525 м.
Зосереджений вогонь ведеться на відстані:
- по наземних цілях — до 800 м,
- по повітряних цілях — до 500 м.
Бойова скорострільність становить:
- при стрільбі одиночними — до 40 пострілів на хвилину,
- при стрільбі чергами — до 100 пострілів на хвилину.
Куля зберігає свою забійну дію на відстані до 1500 м. Дулова енергія кулі — 2030 Дж.
Вимоги нормального бою для АКМ:[1]
- всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см;
- середня точка влучення відхиляється від контрольної точки не більше ніж на 5 см в будь-якому напрямку.
Перевірка бою здійснюється стрільбою поодинокими по перевірочній мішені або чорному прямокутнику висотою 35 см і шириною 25 см, укріпленому на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Дальність стрільби — 100 м, положення — лежачи з упору, автомат — з компенсатором без багнет-ножа, патрони — з звичайною кулею, приціл — 3.
Показники сумарного розсіювання куль зі сталевою серцевиною при стрільбі короткими чергами з приведеного до нормального бою АКМ:[1] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Відстань стрільби, м | Серединні відхилення по висоті, см | Серединні відхилення по ширині, см | Серцевинні смуги по висоті, см | Серцевинні смуги по ширині, см | Енергія кулі, Дж |
100 | 8 | 11 | 24 | 34 | 1540 |
200 | 15 | 22 | 4б | 68 | 1147 |
300 | 23 | 33 | 70 | 101 | 843 |
400 | 31 | 44 | 95 | 135 | 618 |
500 | 39 | 56 | 119 | 171 | 461 |
600 | 47 | 67 | 144 | 205 | 363 |
700 | 55 | 78 | 169 | 239 | 314 |
800 | 64 | 90 | 196 | 275 | 284 |
Де серединне відхилення — половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщає 50 % всіх влучень, а серцевинна смуга — смуга розсіювання, що містить 70 % влучень.[6] Сумарне відхилення включає в себе відхилення куль і середніх точок попадання.[1]
Завдяки застосованим поліпшенням зменшилось розсіювання по висоті влучень в порівнянні з АК. Наприклад, сумарні серединні відхилення на відстані 800 м (вертикальне і по ширині):
- Автомат Калашникова — 76 і 89 см,[7]
- АКМ — 64 і 90 см[1].
- Ручний кулемет Калашникова — 68 і 67 см.
- Ручний кулемет Дегтярьова — 46 і 43 см[8].
- СКС — 38 і 29 см[9] (для порівняння).
АКМ складається з таких основних частин і механізмів:
- ствол зі ствольною коробкою, прицільним пристосуванням і прикладом;
- компенсатор (в моделях з 60-х років XX століття)[2];
- кришка ствольної коробки;
- затворна рама з газовим поршнем;
- затвор;
- повертальний механізм;
- газова трубка зі ствольною накладкою;
- ударно-спусковий механізм;
- цівка;
- магазин;
- багнет-ніж.
У комплект АКМ входять: приналежність (шомпол, протирка, йоржик, викрутка, виколотка, шпилька, пенал і маслянка), ремінь і сумка для перенесення магазинів. У комплект АКМС додатково входить чохол для автомата з кишенею для магазину.
Прицільне пристосування АКМ складається з мушки і прицілу, який складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика. На прицільній планці нанесена шкала з розподілам від 1 до 10 (дальність стрільби в сотнях метрів) і буквою «П» (постійна установка прицілу, що відповідає прицілу 3).
До автоматів пізніших випусків додається пристосування для стрільби вночі (самосвітна насадка), що складається з відкидного цілика з широким прорізом (встановлюється на прицільній планці) і широкої мушки (надівається на мушку зброї зверху), на які нанесені світні́ крапки. Дане пристосування не відділяється в процесі експлуатації — при стрільбі вдень мушка і цілик відкидаються вниз, не заважаючи користуватися стандартними прицільними пристосуваннями.
Робота автоматики АКМ заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола. При пострілі частина порохових газів, що виштовхують кулю, прямує через отвір у стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня, відкидаючи поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. Затвор відкриває канал ствола, тиск порохових газів витягає з патронника гільзу й викидає її назовні. Затворна рама стискає зворотну пружину і ставить курок на взвод автоспуску.
Під дією зворотного механізму рама затвора із затвором повертаються в переднє положення. Затвор досилає новий патрон в патронник і закриває канал ствола. Затворна рама виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка.
Замикання затвора здійснюється поворотом вправо і, як наслідок, заходженням його бойових виступів за бойові упори ствольної коробки.
Стрільба з АКМ ведеться патронами зразка 1943 року (7,62×39 мм) з такими типами куль:[1]
- звичайна зі сталевою серцевиною призначена для ураження живої сили противника, розташованого відкрито або за перешкодами, що можна пробити кулею. Оболонка — сталева покрита томпаком, серцевина — сталева, між оболонкою і серцевиною — свинцева сорочка. Не має розпізнавального забарвлення.
- трасувальна призначена для вказання цілей і коректування вогню на відстанях до 800 м, а також ураження живої сили противника. Серцевина складається зі сплаву свинцю з сурмою, за ним знаходиться стаканчик з запресованим трасувальним складом. Колір кулі — зелений.
- бронебійно-запальна призначена для запалювання горючих рідин, а також ураження живої сили, яка знаходиться за легкоброньованими укриттями на відстанях до 300 м. Оболонка — з томпаковим наконечником, серцевина — сталева зі свинцевою сорочкою. За серцевиною в свинцевому піддоні знаходиться запальний склад. Колір головної частини — чорний з червоним паском.
- «'зменшеної швидкості»' призначена для ведення безшумної стрільби по живій силі, на відстань: 300—400 м використовується тільки з «ПБС» (прилад безшумної стрільби) Куля «ЗШ» має дві серцевини, передня сталева і друга з свинцю. Колір головної частини: чорний з зеленим паском.
Неповне розбирання автомата проводиться для чищення, змащення й огляду в такому порядку:
- відокремлення магазина і перевірка відсутності набою в набійннику;
- витягнення пенала з приналежністю (у АКМ — з приклада, у АКМС — з кишені сумки для ріжків);
- відокремлення шомпола;
- відокремлення кришки ствольної коробки;
- відокремлення поворотного механізму;
- відокремлення затворної рами із затвором;
- відокремлення затвора від затворної рами;
- відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.
Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.
Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження автомата під дощем або в снігу, при переході на нове змащення або ремонті в такому порядку:
- неповне розбирання;
- розбирання магазина;
- розбирання поворотного механізму;
- розбирання затвора;
- розбирання ударно-спускового механізму;
- відокремлення цівки.
Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.
Влітку (при температурі вище 5 °C) необхідно використовувати збройове мастило і РЧС (розчин чищення стволів від нагару), а взимку (від +5 °C до −50 °C) — рідке збройове мастило (для змащування і очищення від нагару), ретельно видаливши (промивши всі металеві частини в рідкого рушничного мастила і витерши їх чистою ганчіркою) перед цим літнє мастило. Для зберігання на складі протягом тривалого часу автомат змащується рідким рушничним мастилом, загортається в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.
АКМ на виставці Іжмаша «Збройна кузня Росії»:
-
Автоматно-гранатометний комплекс «Тиша» на базі АКМ
-
АКМ
-
АКМЛ з НПС-3
- ↑ а б в г д е ж и к л м Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм модернизированный автомат Калашникова (АКМ и АКМС). 1983 год
- ↑ а б Опис АК, АКС, АКМ і АКМС. world.guns.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 2 травня 2014.
- ↑ Благовестов А. И. (1999). А. Е. Тараса. (ред.). То, из чего стреляют в СНГ: Справочник стрелкового оружия. «Коммандос». Мн.: «Харвест». с. 656. ISBN 985-433-521-6.
- ↑ 7,62 мм автоматы Калашникова АК103, АК104. Ижмаш. Архів оригіналу за 30-01-2014. Процитовано 02-05-2014.
- ↑ Автомат (штурмовая винтовка) серии MPi-K / MPi-AK. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 24 вересня 2018.
- ↑ Основы огневой подготовки (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10-02-2012. Процитовано 30-04-2014. [Архівовано 2012-01-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм автомат Калашникова (АК) (1958)
- ↑ Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм ручной пулемёт Дегтярева (РПД). 1957 год
- ↑ Наставление по стрелковому делу. 7,62-мм самозарядный карабин Симонова. 1962 год С. 131
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
- ↑ Maadi Company for Engineering Industries (Factory 54) Special Weapons Facilities - Egypt. Fas.org. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ John Pike (27 квітня 2005). Maadi Company for Engineering Industries (Factory 54). Globalsecurity.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ Exhibits Page 16. Avtomats-in-action.com. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ Jeff Freeman. Egyptian Rifles. Home.comcast.net. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ [1] [недоступне посилання з 01.11.2009]
- ↑ Puolustusvoimat: Kalustoesittely. Mil.fi. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ Puolustusvoimat: Kalustoesittely. Mil.fi. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 20 листопада 2009.
- ↑ consists of:. Zastava-arms.co.rs. Архів оригіналу за 24 червня 2009. Процитовано 20 листопада 2009.
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один|deadlink=
та|deadurl=
(довідка) [Архівовано 2009-06-24 у Wayback Machine.]
- 7,62-мм самозарядный карабин Симонова. Наставление по стрелковому делу (вид. Второе исправленное). Москва: Военное издательство министерства обороны. 1962. с. 136.