Ro-42

Історія
Японія
Назва:	Ro-42
Будівник:	верф ВМФ у Сасебо
Закладений:	27 квітня 1942
Спуск на воду:	25 жовтня 1942
На службі:	31 серпня 1943
Доля:	16 травня 1944 потоплений на Маршаллових островах
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū VII (Ro-35)
Водотоннажність:	1133 над водою, 1470 при зануренні
Довжина:	80,5 м
Ширина:	7 м
Осадка:	4,1 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 4200 к.с. електромотори потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	19,75 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	9300 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	80 м
Екіпаж:	61
Озброєння:	4 × 533 мм торпедних апарати (всі носові), 10 торпед 1 × 76-мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11-го року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96

16.05.44

Район потоплення Ro-42

Ro-42 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який спорудили на корабельні ВМФ у Сасебо, належав до типу Kaichū VII (також знаний як клас Ro-35).

По завершенні тренувань Ro-42 полишив 4 грудня 1943-го Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю) та 12 грудня прибув на атол Трук у центральній частині Каролінських островів, де ще до війни створили головну базу японського ВМФ у Океанії.

З 23 грудня 1943 по 24 січня 1944 човен здійснив свій перший бойовий похід на бойове патрулювання біля Нових Гебридів. При цьому 14 січня за чотири з половиною сотні кілометрів на схід від острова Еспіриту-Санто Ro-42 торпедував і потопив нафтоналивну баржу USS YO-159.

17 лютого 1944-го Трук став ціллю для потужного удару американського авіаносного з'єднання. Ro-42 не постраждав і цієї ж доби вийшов у море з метою перехоплення ворожих кораблів, проте не досягнув якогось успіху та 19 лютого повернувся на базу.

З 25 лютого по 28 березня 1944-го човен здійснив похід на схід Мікронезії, під час якого побував у районі атолів Кваджелейн, Мілі та Джалуїт (усі — Маршаллові острови). При цьому спроба рекогносцирувати Кваджелейн (колись головна японська база в архіпелазі, захоплена американцями наприкінці січня) виявилась невдалою, так само як не дали результатів кілька зустрічей з ворожими конвоями.

З 12 по 14 квітня 1944-го Ro-42 безрезультатно виходив на південь від Труку для перехоплення ворожих кораблів, а 23—30 квітня пройшов у метрополію до Йокосуки.

15 травня 1944-го Ro-42 вирушив з Йокосуки до Маршаллових островів з метою провести рекогносцирування атола Маджуро (тут союзники облаштували велику якірну стоянку) як попередній етап операції з використанням амфібійних танків-торпедоносців. Незадовго до завершення 10 червня в районі дещо більш ніж за сотню кілометрів на північний схід від Кваджелейну американський ескортний есмінець «Бангуст» встановив радарний, а потім і візуальний контакт з підводним човном. Останній екстрено занурився, але USS Bangust розпочав пошуки та за вісім годин віднайшов субмарину. Після чотирьох серій глибинних бомб під водою стався потужний вибух, а вранці на поверхні виявили нафтові плями. Ro-42 загинув разом з усіма 73 членами екіпажу.^[1]